Результати досліджень вчених університету Рочестера про вплив відеоігор на зір

У 2007 році дослідники з університету Рочестера Дафні Бевелір (Daphne Bavelier) і Шон Грін (Shawn Green) порадували любителів відеоігор. Всупереч традиційному думку про шкоду таких іграшок, вони виявили, що люди присвячують грі кілька годин щодня, через місяць стали бачити на 20% краще.

По закінченні всього 30 годин у гравців стало відзначатися істотне збільшення дозволу зору. Це означає, що вони можуть бачити фігури, зображені на таблиці для перевірки зору більш виразно, навіть при щільному розташуванні символів, - конкретизує професор Дафні Бевелір.

Для участі в експерименті Бевелір і Грін запросили студентів університету, які мало грали в комп'ютерні ігри в перебігу останнього року.

- Це було досить складно, - зізнався Грін - практично кожен в університетському містечку грає у відеоігри.

Перед початком експерименту студенти пройшли тест, в якому їм було необхідно визначити орієнтацію букви «Т» на зображенні, на якому крім неї знаходилися й інші символи. Результати отриманих даних склали початкові умови експерименту.

Після цього студентів розбили на дві групи. Першій групі дали завдання грати в комп'ютерну гру-шутер (стрілялку) Unreal Tournament приблизно 1:00 в день. Друга - контрольна група - повинна була, аналогічну кількість часу, грати в «Тетріс» - гру не менш складну в плані рухового контролю, але абсолютно не обтяжену графікою.

Через місяць студенти пройшли повторний тест. У групи грала в «Тетріс» не виявилося жодного прогресу, а от гравці в Unreal Tournament стали визначати орієнтацію букви «Т» значно швидше, ніж місяць тому.

Виявилося, що поліпшення спостерігалися не тільки центрального, а й периферичного зору, яке «бачить за рамками монітора», і відповідно не піддавалося прямим тренувань.

Це дає можливість дослідникам зробити висновок, що для людей з деякими видами порушення зору (наприклад, з амбліопії) може виявитися корисним використання спеціальних реабілітаційних програм, в яких, як і в грі, потрібно було б швидко орієнтуватися в рухомих об'єктах.

Ще одне відкриття, не менш радісне для шанувальників відеоігор, було зроблено в тому ж університеті Рочестера в 2009 році. Виявилося, що відеоігри-шутери з високим рівнем активності, можуть поліпшити здатність розрізняти кольорові відтінки (зокрема сірого кольору), що впливає на зорову увагу і здатність впізнавати обличчя людей в натовпі.

Раніше вважалося, що здатність розрізняти відтінки сірого, є властивістю зорової системи людини і не може бути вдосконалена природним шляхом, а тільки в ході використання окулярів, або хірургічного втручання. Проте професор Дафні Бевелір довела, що активні відеоігри йдуть на користь контрастної чутливості: гравці стали на 58% краще сприймати відтінки сірого.

- Ми встановили, що активні відео ігри навчають мозок обробляти одержувану візуальну інформацію швидше, а ефект зберігаються навіть через місяці, після завершення гри - сказала Бевелір.

Що б вивчити вплив активних відеоігор на контрастну чутливість, Бевелір разом з двома колегами з університету Рочестера і професором Урі Полат (Uri Polat) з Інституту Очі Університету Тель-Авіва, відібрали студентів, в кількості двадцяти двох чоловік, яких згодом розділили на дві групи.

Перша група грала в Unreal Tournament 2004 і Call of Duty 2, а друга в The Sims 2, яка візуально досить різноманітна, але не є настільки активною, як перші дві гри. Добровольці грали 50 годин на зазначені гри в перебігу дев'яти тижнів. По завершенні експерименту, у студентів, які грали в активні ігри, середній показник здатності розрізняти близькі відтінки сірого виріс на 43% (загальна здатність вловлювати контрасти збільшилася у членів цієї групи на 58%), в той час як у другій групі ніяких подібних змін зафіксовано не було.

- Наскільки нам відомо, це перша демонстрація того, що контрастна чутливість може бути вдосконалена простим навчанням - заявляє Бевелір. - Коли люди грають в подібні відеоігри від першої особи, вони змушують свою зорову систему працювати на межі можливостей, змінюючи мозкові процеси з обробки візуальної інформації. Адаптація головного мозку до такої роботи? призводить до позитивного ефекту, який ми можемо спостерігати навіть через два роки після тренування.

Бевелір відзначає, що отримані дані свідчать про те, що незважаючи на відому заклопотаність про тих ефектах, які надають відеоігри, і часу проведеному перед монітором комп'ютера, можливо, шутери не так вже шкідливі, принаймні для зору.

Професор має намір застосувати свої результати у майбутньому для лікування амбліопії - захворювання зорової системи, що не надається корекції за допомогою окулярів або контактних лінз, при якому послаблюється передача зорової інформації від здорового ока до мозку.